- укусити
- [ўкуси/тие]
= вкуситиўкушу/; нак. -си/, -с'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
укусити — (вкуси/ти), ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Поранити, завдати болю, впившися зубами, жалом, хоботком. 2) перен. Зачепити дошкульним словом. 3) розм. Те саме, що відкусити 1). 4) діал. Поїсти … Український тлумачний словник
укусити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вкус — вкуси/ти, вкуси/тися, вку/таний, вку/таність, вку/тати, вку/татися див. укус, укусити і т. д … Український тлумачний словник
покусати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Укусити багатьох, у багатьох місцях; скусати (все чи багато чого небудь). 2) Захопивши зубами, стиснути, прикусити кілька разів. 3) Розкусити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
сікатися — аюся, аєшся, недок. 1) Нападати, кидатися на кого небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. || Рватися до кого небудь, намагаючись укусити (про собак). 2) Починати сварку. || Безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати. ||… … Український тлумачний словник
угризнути — (вгризну/ти), ну/, не/ш, док., перех. 1) Однокр. до угризати 1). 2) рідко. Те саме, що укусити … Український тлумачний словник
ужалити — (вжали/ти), алю/, а/лиш, перех. Док. до жалити. || Укусити, впившися жалом у тіло (про бджолу, комара, змію і т. ін.). || Поцілити, впитися в тіло (про кулю, стрілу і т. ін.). || перен. Уразити дошкульним словом, поглядом і т. ін … Український тлумачний словник
укус — у, ч. 1) Дія за знач. укусити 1), 2). 2) Укушене місце … Український тлумачний словник
укушений — (вку/шений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укусити 1) … Український тлумачний словник
вкусити — [ўкуси/тие] = укусити ўкушу/, у/сиеш; нак. си/, с і/т … Орфоепічний словник української мови